Бізнес-аналітик – це фахівець, який допомагає компанії зрозуміти, які технологічні рішення необхідні для оптимізації її роботи. Він аналізує поточні бізнес-процеси, виявляє проблеми, збирає вимоги і трансформує їх в завдання для технічної команди. Бізнес-аналітик не пише код і не налаштовує системи, але саме він формує технічне завдання, яке стає основою для подальшої розробки та впровадження програмних рішень.
Ця професія знаходиться на стику управління, ІТ та комунікацій. Бізнес-аналітик повинен однаково добре розуміти, як влаштований бізнес і як працюють інформаційні системи, а також вміти «перекладати» з мови замовника на мову розробників.
Специфіка професії
Бізнес-аналітик може займатися як впровадженням нових систем управління (наприклад, ERP, CRM, BI), так і вдосконаленням існуючих цифрових рішень. Він взаємодіє з замовниками, користувачами, розробниками, тестувальниками, архітекторами та менеджерами проектів.
У його обов’язки входять:
- проведення інтерв’ю, опитувань, воркшопів з представниками бізнесу;
- аналіз поточних процесів компанії та виявлення слабких місць;
- формалізація вимог до нової або оновленої системи;
- написання технічних завдань, специфікацій та бізнес-документації;
- участь у проектуванні архітектури рішення;
- підтримка команди розробки на всіх етапах проекту;
- допомога в тестуванні та запуску системи;
- навчання користувачів і підтримка після впровадження.
Кожен проект унікальний, вимагає індивідуального підходу і передбачає активну взаємодію з людьми та технологіями.
Де працюють бізнес-аналітики
Бізнес-аналітики затребувані в компаніях, де ведуться ІТ-проекти, і особливо в тих, хто впроваджує або модернізує автоматизовані бізнес-системи. Основні сфери зайнятості:
- великі корпорації (банки, телеком, енергетика, рітейл);
- IT-компанії та системні інтегратори;
- консалтингові агентства;
- державні структури, що реалізують цифрову трансформацію;
- внутрішні ІТ-відділи на підприємствах;
- міжнародні компанії з розподіленою бізнес-структурою.
Все частіше бізнес-аналітики працюють над проектами за Agile-методологіями (Scrum, SAFe, Kanban) і беруть участь у створенні цифрових продуктів.
Плюси і мінуси професії
Переваги:
- Затребуваність на ринку праці.
- Високий рівень заробітної плати.
- Можливість роботи з різними галузями та бізнесами.
- Розвиток як технічних, так і управлінських компетенцій.
- Участь у проектах, які змінюють роботу цілих компаній.
- Можливість кар’єрного зростання в різних напрямках (управління, продукт, консалтинг).
Складнощі:
- Висока відповідальність за якість вимог.
- Не завжди чіткі завдання від замовників.
- Багато спілкування, іноді з конфліктними користувачами.
- Необхідність швидко вникати в різні бізнес-моделі.
- Постійні відрядження в деяких проектах.
- Жорсткі терміни та інтенсивний темп роботи.
Особисті якості та навички
Професія вимагає розвинених аналітичних здібностей, вміння системно мислити і бачити картину в цілому. Бізнес-аналітик повинен:
- швидко розбиратися в новій інформації;
- бути уважним до деталей;
- вміти вибудовувати логічні зв’язки;
- чітко формулювати думки як письмово, так і усно;
- бути терплячим і наполегливим при уточненні вимог;
- вміти керувати очікуваннями і конфліктами;
- говорити однією мовою і з ІТ-фахівцями, і з бізнес-користувачами.
Хороший бізнес-аналітик – це не просто виконавець, а стратегічний партнер, який допомагає бізнесу рости за рахунок ефективних рішень.
Які знання потрібні
Бізнес-аналітик повинен володіти наступними інструментами та методологіями:
- основи BPMN (Business Process Model and Notation) – для опису процесів;
- UML – для моделювання та проектування систем;
- SQL – для роботи з базами даних (базовий рівень);
- Excel, Google Sheets – для аналізу даних;
- Confluence, Jira, Trello – для ведення проектної документації та управління завданнями;
- Figma, Draw.io, Bizagi, Visio – для візуалізації процесів та інтерфейсів.
Бажано також розуміти:
- основи розробки програмного забезпечення;
- як працюють ERP/CRM/HRM/BI-системи;
- принципи Agile/Scrum;
- англійська мова – на рівні, достатньому для роботи з документацією та міжнародними командами.
Освіта
Формально, стати бізнес-аналітиком можна з освітою в одній з наступних сфер:
- інформаційні технології;
- прикладната математика;
- економіка та менеджмент;
- системний аналіз;
- кібернетика;
- бізнес-інформатика.
Відповідні програми є, наприклад, в таких вишах України, як КНУ ім. Тараса Шевченка, КПІ, Харківський національний університет радіоелектроніки, Львівська політехніка.
Багато фахівців приходять у професію після курсів з бізнес-аналізу, які пропонують Projector, IAMPM, Hillel, Prometheus, а також міжнародні платформи на кшталт Coursera, Udemy, LinkedIn Learning.
Важливіше за диплом — це практичні навички, вміння працювати з реальними кейсами та розуміння, як систематизувати хаотичні бізнес-запити.
Кар’єра та зарплата
Почати кар’єру можна з позиції junior бізнес-аналітика або асистента аналітика. Далі можливе зростання:
- Middle BA – самостійна робота над проектом;
- Senior BA – управління аналітикою у великих проектах, менторство, архітектура рішень;
- Lead/Principal BA – стратегічна роль, взаємодія з C-level;
- Product Owner / Project Manager / Solution Architect – можливі переходи в суміжні області;
- Консультант або експерт з бізнес-рішень – особливо в галузях, де важлива предметна експертиза.
Станом на 2024 рік зарплати бізнес-аналітиків в Україні:
- Junior: від 25 000 до 35 000 грн;
- Middle: 40 000–70 000 грн;
- Senior: 80 000–120 000 грн;
- Lead/Expert: від 150 000 грн і вище.
У міжнародних проєктах або при релокації доходи можуть істотно зрости.
Перспективи професії
З розвитком цифровізації, автоматизації та зростання обсягів даних роль бізнес-аналітика стає все більш стратегічною. Без правильно сформульованих вимог і глибокої аналітики неможливо створити конкурентний цифровий продукт.
Професія буде затребувана в бізнесі, державному секторі, IT, медицині, освіті, логістиці, фінансовій сфері. У майбутньому бізнес-аналітики все частіше працюватимуть зі штучним інтелектом, великими даними та продуктами на основі машинного навчання, але ключова компетенція залишиться колишньою — вміння зрозуміти, що потрібно бізнесу, і як це можна реалізувати технологічно.
