Що таке Вебінар?

Вебінар – це навчальний або інформаційний захід, який відбувається в інтернеті в реальному часі. Один чи кілька спікерів показують презентацію, екран або відео, а слухачі пишуть у чат, відповідають на опитування й ставлять запитання. Словник Merriam-Webster визначає вебінар як живу онлайн-презентацію освітнього змісту, під час якої глядачі надсилають запитання та коментарі.

Формат прижився там, де матеріал треба донести до багатьох людей одночасно: у школах і закладах вищої освіти, на курсах, у підвищенні кваліфікації вчителів, на батьківських зустрічах. Головна відмінність від записаного відео – зворотний зв’язок: запитання можна поставити одразу, і спікер відповідає в момент.

Як працює вебінар і чим він відрізняється від онлайн-наради

Технічно вебінар – це та сама відеоконференція, але з розподіленими ролями. Документація Microsoft описує різницю так: наради будуються на спільній роботі й обговоренні, а вебінари структуровані – спікери показують матеріал або проводять навчання, тоді як права учасників на звук і відео обмежені.

Друга відмінність – реєстрація: учасник заповнює форму й отримує персональне посилання, а організатор бачить, скільки людей прийде. У Microsoft Teams розширене керування реєстрацією доступне в подіях до тисячі учасників.

Звідси й типовий набір ролей: організатор готує подію, спікер веде, модератор збирає запитання в чаті, а учасники слухають і пишуть. Це дає змогу вести захід для великої аудиторії без хаосу, але позбавляє живого обговорення, можливого в малій групі.

Звідки з’явилося слово «вебінар»

Це складене слово з англійських web і seminar, буквально «семінар у вебі». Найраніша зафіксована згадка датується 1997 роком – у виданні DM News.

У 1998 році Ерік Р. Корб зареєстрував торгову марку «WEBinar» (патентне відомство США, номер заявки 75478683), права згодом перейшли до компанії InterCall, але 2007 року реєстрацію скасували, і слово остаточно перейшло в загальний обіг. Саме тому сьогодні «вебінар» пишуть з малої літери й без лапок, як звичайний термін.

Що потрібно, щоб долучитися до вебінару

Технічний поріг низький: окремої програми зазвичай не треба, платформи працюють у браузері. Що варто підготувати заздалегідь:

• пристрій з браузером або застосунком платформи – ноутбук, планшет чи телефон;
• стабільне з’єднання з інтернетом, надійніше дротове або поблизу маршрутизатора;
• посилання на подію, а якщо потрібна реєстрація – заповнена форма й лист із доступом;
• навушники з мікрофоном, щоб звук не фонив і не заглушував спікера;
• перевірена техніка: камеру, мікрофон і динаміки варто протестувати хвилин за десять до початку.

Камера й мікрофон учаснику найчастіше не потрібні: у вебінарному режимі їх вимикають за умовчанням, а спілкування йде через чат. Увімкнути можна лише тоді, коли організатор дає слово.

Скільки може тривати вебінар для школяра

Обмеження задає не платформа, а санітарні норми. Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України № 2205 від 25 вересня 2020 року, прямо визначає, скільки дитина може безперервно працювати з екраном під час заняття.

Клас	Безперервна робота з екраном на занятті	Як це виглядає на практиці
1 клас	не більше 10 хвилин	коротке пояснення, далі завдання без екрана
2–4 класи	не більше 15 хвилин	два блоки з перервою на рух між ними
5–7 класи	не більше 20 хвилин	блок теорії, потім робота в зошиті
8–9 класи	20–25 хвилин	повноцінний блок із запитаннями в чаті
10–11(12) класи	до 30 хвилин на першій годині, до 20 – на другій	довгу тему ділять на дві частини

Окремі норми діють в умовах воєнного стану: як пояснює Держпродспоживслужба, безперервна тривалість синхронних занять не повинна перевищувати для 1–2 класів двох занять по 30 хвилин, а для 10–11 – трьох по 45. Там же радять обмежувати загальний час за комп’ютером: для дітей 7–10 років це до 45 хвилин на день, для 11–13 – до півтори години, для 14–16 – не більше двох годин. Перерву варто робити кожні 15–20 хвилин, а після екрана – вправи для очей і рухову розминку.

Де вебінари використовують в українській освіті

В освіті вебінар має два основні застосування: синхронна взаємодія з учнями та навчання самих педагогів. Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України № 1115 від 8 вересня 2020 року, дозволяє вчителеві самому обирати режим окремих занять, але вимагає організувати в синхронному режимі не менше 30 % навчального часу. Виняток – надзвичайні обставини, зокрема воєнний стан: тоді обсяг синхронної роботи визначає педагог і він може бути меншим.

Друге застосування закріплене в Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21 серпня 2019 року. Там участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах і майстер-класах прямо названа формою підвищення кваліфікації: обсяг рахують у годинах або кредитах ЄКТС, де один кредит становить 30 годин, а якщо вчитель навчався поза річним планом закладу, результати визнає педагогічна рада.

Третій, менш формальний сценарій – зустрічі з батьками та відкриті лекції, коли одну й ту саму інформацію треба донести десяткам родин одночасно.

Вебінар чи живий онлайн-урок: що обирає школа

Для щоденного навчання школи використовують не вебінари, а живі уроки в малих групах: дитині потрібне двостороннє спілкування, а не роль слухача в чаті. Вебінарний режим для цього завеликий і надто односторонній.

В онлайн-школі ThinkGlobal заняття відбуваються в Microsoft Teams у реальному часі зі вчителем і класом, до 12 учнів у молодших класах і до 20 у старших. Оцінки за роботу на уроці, домашні та контрольні одразу з’являються в онлайн-журналі, який бачать батьки, а кожен живий урок записується.

Вебінарний формат доречний для іншого: великі зустрічі для батьків, презентації форматів, консультації перед вступом. А навчальний процес родина перевіряє інакше – у безоплатний період відвідує справжні живі уроки.